- розкотисто
- —————————————————————————————розко́тистоприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розкотисто — Присл. до розкотистий 1) … Український тлумачний словник
залягатися — а/юся, а/єшся, недок., залягти/ся, я/жуся, я/жешся; мин. ч. лі/гся, лягла/ся, лягло/ся; док., розм. Дзвінко, розкотисто сміятися … Український тлумачний словник
розкочувати — ую, уєш, недок., розкоти/ти, кочу/, ко/тиш, док., перех. 1) Розгортати, розпластувати згорнуте (трубочкою, рулоном). || рідко. Відгинати закочені догори краї рукавів, холош і т. ін. 2) Котячи, скеровувати з одного місця в різні боки одне за одним … Український тлумачний словник
розкочуватися — ується, недок., розкоти/тися, ко/титься, док. 1) Розгортатися, розпластуватися (про що небудь згорнене трубочкою, рулоном). 2) Котитися з одного місця в різні боки, одне за одним. || Безладно розсипатися, розділяючись на пасма (про волосся). ||… … Український тлумачний словник
рокітливий — рідко рокотли/вий, а, е. 1) Який розкотисто звучить, гуркоче. 2) Який утворює рокіт, рокоче … Український тлумачний словник
гриміти — I (про грім утворювати гучний, різкий звук), гримотати, гримотіти, гуркотати, грюкотати, гуркотіти, гримкотіти, гуркати, гурчати, грюкотіти, грюкати, грякати; торохтіти, тарахкотіти, туркотати, туркотіти (розкотисто); стугоніти, рокотати,… … Словник синонімів української мови